Роздуми над Словом Божим вівторка І тижня Великого посту
Темою сьогоднішніх читань є виконання волі Божої в нашому житті. Устами пророка Ісаї Господь говорить: «що виходить у мене з уст, не повертається до мене порожнім, але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав»(55,11). Також уривок з сьогоднішнього Євангелія говорить нам про те, що серед прохань, які представляємо Богові в молитві, на першому місці ми повинні ставити прохання виконання волі Отця небесного. Ісус Христос перед хресними стражданнями молився в Гетсиманському саду. Він молився про віддалення «чаші» страждання, однак свою мольбу завершує словами: «Нехай не Моя, але Твоя буде воля» (див. Лк 22, 42). Ми маємо право просити про все чого потребуємо, так само як Ісус просив, щоб уникнути «чаші» страждання, однак, так само як Ісус, ми повинні в наших проханнях віддавати першість волі Божій, незалежно від того чи ми її розуміємо чи ні.
Пророк Ісая говорить, що неможливе, нереальне є те, щоб висловлена воля Божа повернулась до Бога невиконаною (див. Діяння 5, 38-39).
Отже, наше завдання – це виконання Божої волі в своєму житті. Але як бути, коли я не знаю в чому воля Божа відносно мене? Як її виконати?
По-перше, треба просити на молитві про дар її пізнання . По-друге, знання про волю Божу не так важливе, як наша довіра волі Божій і відданість їй. Св. Вікентій де Поль, який заснував згромадження, для служіння бідним і про якого ніколи б ніхто не сказав, що він є людиною неактивною, висловив істину, яка є наче поясненням сьогоднішнього першого читання: «Добро, яке звершує Бог, звершується самé, таким чином, що ми майже цього не усвідомлюємо. Нам потрібно бути більш тими, хто приймає на себе волю Божу ніж тими хто діє». В наших діях, в нашій надмірній активності часом, а може і часто, буває багато бунту проти волі Божої, яка діє в цьому світі, адже все в нашому житті трапляється або з допуску Божого, або з волі Божої. Мотивацією багатьох наших дій в цьому світі не є прагнення виконання волі Божої, але навпаки, прагнення уникнення виконання її в своєму житті (подумаймо чи не звідси народжуються інтриги в праці, гонитва за надмірними здобутками або страх перед зачаттям дитини, оскільки подружжя боїться бідності і т.д.). Ми не приймаємо свого життя таким, яким воно є, і тому надмірно турбуємось, замість того щоб спокійно працюючи, споживати хліб свій (пор. 2 Фес. 3,12). Пророк Ісая говорить також інші слова: «Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїля: «В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір’ї – ваша сила. Але ви не хотіли».
Отже ми не повинні чинити бунту проти того незрозумілого і неприємного, що зустрічаємо в нашому житті, а прийняти це в мирі, і пам’ятати, що так само, як після випробування Ісуса в пустелі до Нього приступили Ангели (пор Мт 4, 11) і служили йому, так і тобі, коли перестанеш чинити бунт проти волі Божої, Господь пошле ангелів, що утішатимуть твою душу і служитимуть тобі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
